Codein Purple Drank Татарск

Моя история началась с того, что я, чёрт подери, собрался закладки кодеину подзаправиться. Все ребята в местных подъездах уже знали, что я сумасшедший и ушибленный, поэтому каждый раз я должен был втирать им, что я просто пришел позвать их на катание на дельфине. Но даже они понимали, что это всего лишь мои кумариты, и на самом деле я хотел просто купить свою порцию кодеина и кататься на нем под наркотой.

Закончив разговор с Колей и Васей, я решил, что пора пополнить свой арсенал. Взял мою куртку с зарядкой от поршня и банку пива в руке и вышел на улицу. По пути я встретил своего друга, Артура, который сказал, что хочет поехать со мной на дельфине.

Артур: Братан, ты вечно в своих кумаритах! Дай куплю эти закладки и будем кататься на дельфине с банкой пива в руке.

Я согласился, и мы пошли искать того человека, который сможет подзаправить нас марцефалем. Пробежали по всему району и, наконец, нашли его в сквере среди кустов.

Неизвестный: Ватники, вы что, решили закладки у меня купить?

Я вытащил капусту и деньги, а он достал марцефаль. Передал мне пакет, и мы с Артуром, уложив его в карман куртки, пошли к реке, чтобы найти своего дельфина.

Артур: Братва, давай сначала ушибленные будем, а потом дельфина покатаем?

Я согласился, взял марцефаль и поднял в небо свое пиво, как знамя гопников. Мы ушибленными стояли там, на берегу, и марцефаль делал свое действие. Я уже чувствовал вумат, как начиналась кайфовая вечеринка.

И вот мы уже с Артуром на дельфине, кружимся над водой, держим банку пива в руке и куртки наши шумят от громкой музыки. Это был самый черный день в нашей жизни, но и самый яркий одновременно.

Артур: Братишка, ты знаешь, дельфины тоже кумарят?

Я хихикал, а дельфин крутился возле нас, словно он тоже на наркотике. Мы с Артуром чувствовали себя на вершине мира, влюбленными кумарами, которые отдыхают на дельфине.

Когда мы спустились с дельфина, я уже был в куче говна. Мой вумат превратился в неприятные ощущения. Я понял, что было лучше купить кодеин и обойтись без марцефаля. Но уже было поздно.

Такая вот история, дорогие гопники. Мы отдыхали на дельфине с банкой пива в руке, но в конечном счете все закончилось ушибленно. Игра с наркотиками может быть опасной и вредной, поэтому думайте головой, даже если она запрещена.

Але, як пиляєте, братухи? Зізнаюся, я наркоман комик, а саме - закодінований на кодеїні. І, шоб не кутити, ділюся з вами моєю смішною і неймовірною історією, як я купила закладки і підробляла собі життя скучним продавчиком.

Усе почалося тоді, коли я ушкварився на роботі і вирішив знайти шлях пожвавити себе. Я почав російською рулетку - лазив по недостовірним сайтам і шукав, звідки взяти закиди. Повірте, це був неймовірний задротство. Клік за кліком, посилання за посиланням, аж нарешті мені пощастило. Я знайшов легендарну пещеру зі схованками - онлайн магазин, де можна було купити все, що душа побажає.

Ця пещера була як справжній кладовище наркотиків - метамфетамін, героїн, марихуана, та навіть ганджубас. Там були всі закладки, які тільки можна собі уявити. Я не можу вам описати, як моє серце переповнялося радістю, коли я побачив цей пекельний асортимент.

Але мої гроші були обмежені, і я не міг собі дозволити все це багатство. Тому я вирішив підробити трохи грошей, шоб купувати закладки без обмежень. І от знайшовся клієнт, який пропонував мені роботу продавця в скучному магазині, де продавалися звичайні речі - взуття, одяг, кухонні прилади.

Звичайно, для мене це був закид. Продавцем бути, коли такі круті закладки вже були у моїх руках? Але, враховуючи мою ситуацію, я зрозумів, що згода на цю закидуху може врятувати мене від бездомності.

Так ось, я став продавцем. Ношу на собі скучний мундир, обслуговую покупців, але завжди з собою тримаю свою секретну колекцію закладок. Ніхто ніколи не підозрює, що той звичайний продавець взуття - справжній ушиблений, який кутить наркотиками.

Моя робота принесла мені непогані гроші. Я продавав взуття та одяг, а потім навіть підбивав своїх покупців на замовлення справжніх закладок. Для них це було як велике відкриття - звичайний продавець, виявляється, знає де придбати такі речі! Багато з них стали моїми постійними клієнтами, а хтось навіть почав пропонувати мені роботу на своїх злочинних діяннях.

Одного разу мені надійшло замовлення на жовту закладку. Це був новий товар в моєму асортименті - ефедрон, жидкий порошок, який можна вдихати. Зрадів як дитина! Але я не знав, як правильно його приготувати, тож звернувся до своїх постійних клієнтів за допомогою.

-"Братан, мама тебе виписала?" - звучить з телефону.

-"Ні, я просто маю нову закладку - жовтий жидкий порошок. Але я не знаю, як правильно його закинути."

-"Ай-ай-ай, братуха, ти нічого не знаєш! Так ніззя! Треба розведення робити з водою, а потім вдихувати. Якщо не правильно закинеш, то можеш зайнятися."

Отже, я дізнався як правильно закинути жовтий порошок. Тепер я мав нову закладку в своїй колекції - ефедрон. І навіть на роботі, коли мені було нудно, я міг вдихати цей жовтий порошок і відчувати себе крутим наркоманом комиком.

Так я закодінився на кодеїні та кутив ефедроном, працюючи скучним продавцем. Це були найкращі часи моєго життя - закиди у секретній колекції та нескінченні можливості крутити всіх навколо. Але, в кінці кінців, сталася неприємність, яка змусила мене зупинитися і задуматися.

Різниця між жизнеутверждаючими настійками у пляшках і життям на наркотиках згубна. Вживати наркотики - це зашквар, якому слід уникати. Тому я прийняв важке рішення - покинути свою скучну роботу та закинути закладки, що стали моїм залежностями. Це була вазка й тривожна дорога, але я вирішив стати нормальним коміком, який розважатиме людей не наркотиками, а своєю справжньою талантливістю.

Пам'ятайте, ребята - наркотики це не жарт. Якщо ви потрапили в цей закид, знайдіть сили вийти з нього. Здоров'я та ріжниця в житті - важливіше за все. Будьте розумними та живіть по-справжньому!